
Останнім часом дедалі частіше представників сильної статі цікавить тема, пов’язана з тим, що необхідно для того, щоб стати донором сперми. Зробити це можна кількома способами, залежно від того, що саме ви обираєте: приватне чи анонімне донорство.

Перш ніж зважитися стати донором, необхідно дізнатися, хто не може ним бути і з яких причин. Не варто навіть намагатися спробувати свої сили в цій сфері представникам сильної статі, які страждають на психічні розлади, мають спадкові патології та загальний незадовільний стан здоров’я. Донором сперми не може стати чоловік із явними дефектами зовнішності, який не має хоча б однієї власної здорової та повноцінно розвиненої дитини.
Вікові обмеження також існують. Згідно з чинним законодавством, до донорів сперми не беруть молодих людей, які не досягли повноліття (у деяких репродуктивних установах розглядають виключно кандидатури від 21 року). Що стосується максимально допустимого віку, то він може коливатися в межах від 40 до 45 років. Хоча відомі випадки, коли приватним донорством успішно займаються чоловіки й старше 50 років, але це, скоріше, виняток, ніж правило.
У будь-якому разі після прийняття рішення стати донором чоловік має відвідати клініку та пройти комплексне медичне обстеження. Насамперед фахівці звертають увагу на показники спермограми — лабораторного аналізу чоловічої сперми, який відображає кількість і якість сперматозоїдів.
Надалі чоловікові необхідно відвідати низку лікарів, таких як терапевт, уролог, нарколог, психіатр, венеролог. Крім того, йому потрібно пройти лабораторне дослідження на гепатит, ВІЛ-інфекцію, вірусні захворювання та статеві інфекції. В обов’язковому порядку чоловік проходить генетичне обстеження з метою виключення захворювань спадкового характеру, якими з його вини може захворіти новонароджена дитина.
Подальші дії залежать від того, яким видом донорства і з якою метою ви вирішили займатися. Анонімні донори сперми, які співпрацюють із кріосховищами та репродуктивними клініками, звертаються туди. Якщо вони відповідають усім загальним критеріям, із ними укладається договір.
Чоловіка вносять до бази даних певного банку сперми. Далі чоловік-донор періодично відвідує репродуктивну установу (максимум — один раз протягом тижня), здає свій еякулят і отримує за цю послугу заздалегідь узгоджену грошову суму.
Молоді люди, які надають послуги приватним чином, працюють за іншою системою. Ці чоловіки обходяться без посередництва кріосховищ і репродуктивних центрів. Свою допомогу клієнтам вони пропонують безпосередньо через спеціалізовані сайти.
Отже, чоловікові, який вирішив піти таким шляхом, необхідно або зареєструватися на спеціалізованому електронному ресурсі, або створити власний сайт чи інформаційну сторінку. На ній він зможе розмістити свої фотографії, коротко викласти біографію, умови, які він пропонує для співпраці, та контактні дані. Клієнти, ознайомившись з усією інформацією, зв’язуються з потенційним кандидатом на роль донора спочатку в електронному форматі, а потім особисто.