Гены: их передача детям, влияние и значение

Успадковані дітьми від батьків гени впливають на особистість набагато більше, ніж багато хто думає. Так, інтелектуальні здібності дитини визначатимуться генами на 50-70%. Схильність до тієї чи іншої професії на 40% закладена у нас генетично. Більше того, навіть схильність до грубої або, навпаки, ввічливої ​​поведінки визначається генами більш ніж на третину (на 34%). Гени постійно впливають на нас, і навіть у повсякденному житті. Так, бажання довго просиджувати перед телевізором на 45% формується саме через генетичну схильність. При цьому соціальне середовище та виховання виявляються лише супутніми факторами.

Генетична схильність та розум

Чи можна визначити, в якій пропорції зовнішнє середовище та спадковість впливають на інтелект? Над цим питанням вчені працюють протягом усього XX століття.

Так, Бушар об'єднав майже півтори сотні наукових праць, у результаті чого було виявлено, що рівень IQ на 52-72% визначається генетикою. Цікаво, що роль спадковості стає більш значущою з віком. Вчені припускають, що в міру дорослішання людини ступінь впливу генетичних факторів зростає подібно до снігового кома, причому відбувається це тому, що людина вибудовує своє життя і своє оточення, знову ж таки, під впливом спадковості. У результаті сумарний розвиток особистості, на думку фізіологів зі США, на 2/3 залежить від генетичного чинника і лише на 1/3 — від виховання та соціального середовища.

Ще Піфагор говорив про те, що виточити Меркурія можна не з кожного дерева. Наукові дані підтверджують залежність інтелекту від генів мінімум на 50%. Такі людські якості, як свідомість, впевненість, дружелюбність, тривожність, інтелектуальна гнучкість визначаються генами на 28-49%. Цей показник зовсім не ставить людину на повну залежність від генів. Так, сестра і брат, які виросли в одній сім'ї, відрізнятимуться один від одного тому, що вони успадкують лише половину загального генетичного набору їхніх батьків.

Проте наука довела, що спадковість має серйозний вплив на те, якою саме людина виросте. Відповідно, вважати, що дитина – це чистий аркуш паперу, на якому можна написати все, що завгодно, неправильно. Дитина вже має початковий капітал — ті здібності та схильності, які вона отримала у спадок від своїх батьків. Завдання виховання – забезпечити грамотний розвиток цього потенціалу, а також компенсувати негативні моменти.

Важливо розуміти, що культура та середовище спілкування також мають великий вплив, особливо на етапі розвитку. Так, практика знає чимало сумних прикладів, коли діти з гарною спадковістю з інтелігентних сімей потрапляли у погані компанії та за лічені дні знищували свій спадковий потенціал алкоголем та наркотиками. Є й позитивні приклади: багато усиновлених дітей від неблагополучних батьків виростають прекрасними людьми завдяки здоровому середовищу та правильному вихованню.

Наприкінці варто згадати про те, що сьогодні вчені звертають увагу на той факт, що формування особистості починається вже в утробі матері. Ще до народження дитини його потрібно оточувати позитивними емоціями та спокоєм, йому варто співати, розмовляти з ним, звертатися до нього. Тоді навіть новонароджений малюк демонструватиме позитивні риси характеру, буде спокійнішим і щасливішим.